Освітня програма школи

Освітня програма школи

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Тип навчального закладу: спеціалізована школа IIII ступенів №246 м. Києва

з поглибленим вивченням англійської мови.

Мова навчання – українська. Режим роботи – п,ятиденний.

Прогнозована кількість класів – 46, учнів – 1300 .

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Освітня програма спеціалізованої школи IIII ступенів №246

м. Києва з поглибленим вивченням англійської мови на 2020/2021 навчальний рік розроблена відповідно до ст.33 закону України «Про освіту», ст.15, 38, 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту»,

Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р).

Освітня програма враховує вимоги Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової школи») (у 1-3-х класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 (у 4-х класах), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 (у 5-11 класах).

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 220/2021 навчальному році освітня програми школи розроблена на основі:

  • для 1-2-х класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 №1272);

  • для 3-х класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 №1273);

  • для 4-х класів – Державного стандарту початкової освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 №407);

  • для 5-9-х класів – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ МОН від 20.04.2018 №405);

  • для 10-11-х класів – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН від 20.04.2018 №408, у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).

Освітня програма враховує інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, затверджені листом МОН від 11.08.2020 №1/9-430, лист Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради від 14.08.2020 №063-4508 «Про структуру 2020-2021 навчального року»; Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (постанова Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63).

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, яка розпочалась у 2020 році, що також має місце в Україні, та необхідністю ведення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2020/2021 навчальному році в школі можливе впровадження дистанційного навчання за допомогою платформ Zoom, Google.

Освітня програма визначає:      

–  загальний  обсяг  навчального  навантаження;

– орієнтовну  тривалість і можливі  взаємозв’язки  окремих  предметів,

зокрема  їх  інтеграції, а  також  логічної  послідовності  їх  вивчення;

очікувані  результати  навчання учнів;

– рекомендовані форми організації освітнього процесу  та  інструменти

 системи  внутрішнього  забезпечення  якості  освіти; 

вимоги  до  осіб, які  працюватимуть  за  цією  освітньою  програмою.   

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

– забезпечення засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової,

основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного

освітнього стандарту;

– забезпечення наступності освітніх програм усіх рівнів;

– створення основи для адаптації учнів до життя в суспільстві, для

усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх

програм;

– формування позитивної мотивації учнів до навчальної діяльності;

– забезпечення соціально-педагогічних відносин, що зберігають фізичне,

психічне та соціальне здоров’я учнів;

– підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та

якісного проходження курсів перепідготовки;

– проведення атестації та сертифікації педагогів;

– цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи;

– забезпечення якісного виконання освітньої програми в умовах

дистанційного навчання під час введення карантину.

    Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказами МОН від 09.10.2020 №572, від 17.08.201 №921, від 08.04.2016 №401). При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин, 5-11-х – 45 хвилин. Години фізичної культури в 1-11-х класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 №834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657, від10.06.2011 №572, від 03.04.2012 №409 із змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №664, №1465.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ І СТУПЕНЯ

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для 1-3-х класів

Для 1-3-х класів освітня програма розроблена на основі типових освітніх програм, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти».

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

– дитиноцентрованості і природовідповідності;

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

– науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

– наступності і перспективності навчання;

– взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

– логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

– можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

– творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

– адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-3-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

До освітньої програми додано навчальні плани, що пропонують підхід до організації освітнього процесу (Додаток 1, Додаток 2).

додатку навчального плану

Класи

Примітка

Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України

1

1-2

з українською мовою навчання

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я., 1-2 класи (Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272)

2

3

з українською мовою навчання

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я., 3-4 класи (Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273)

 

За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення таких предметів:

Клас

Предмет

Кількість годин на тиждень

1-А, Б, В, Г

Англійська мова

2+1

2-А, Б, В, Г, Д

Математика

4+1

3-А, Б, В, Г, Д

Українська мова та література

7+1

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для 4-А класу

Для 4-А класу освітня програма розроблена на основі типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік: для 4-А класу – 910 годин/навчальний рік

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

Освітня галузь “Мови і літератури” з урахуванням вікових особливостей учнів реалізується через предмети “Українська мова (мова і читання)” та “Іноземна мова” (англійська).

Освітні галузі “Математика”, “Природознавство” реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – “Математика”, “Природознавство”.

Освітня галузь “Суспільствознавство” реалізується предметом “Я у світі”.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура” реалізується окремими предметами “Основи здоров’я” та “Фізична культура”.

Освітня галузь “Технології” реалізується через окремі предмети “Трудове навчання” та “Інформатика”.

Освітня галузь “Мистецтво” реалізується окремими предметами “Образотворче мистецтво” і “Музичне мистецтво”.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури,

  • Суспільствознавство,

  • Мистецтво,

  • Математика,

  • Природознавство,

  • Технології,

  • Здоров’я і фізична культура.

Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

До освітньої програми додано навчальний план, що пропонує підхід до

організації освітнього процесу (Додаток 3).

додатку навчального плану

Класи

Примітка

Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України

3

4-А

з українською мовою навчання і поглибленим вивченням іноземних мов

Таблиця 4 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 407)

За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення таких предметів:

Клас

Предмет

Кількість годин на тиждень

4-А

Математика

4+1

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для 4-Б, 4-Г класів

4-Б, 4-Г класи працюють в межах дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти», на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої совіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», відповідно наказам Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 № 1028 «Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів» та з метою створення організаційних умов для апробації проекту Державного стандарту початкової загальної освіти Нової української школи, від 11.01.2019 №27 «Про розширення бази проведення експерименту всеукраїнського рівня на базі закладів загальної середньої освіти на 2017-2022 роки», від 16.08.2017 №1181 «Про затвердження експериментального навчального плану початкової школи експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють в межах дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

До освітньої програми додано навчальний план, що пропонує підхід до

організації освітнього процесу (Додаток 4).

додатку навчального плану

Класи

Примітка

Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України

4

4-Б, Г

з українською мовою навчання

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р.Б., 3-4 класи (Наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273)

Навчання у 4-Б, 4-Г класах відзначається переходом до другого циклу початкової освіти — основного, що передбачає певні зміни у підходах до навчання, виховання та розвитку учнів, оцінювання їхніх навчальних досягнень. У той же час в організації освітнього процесу зберігається наступність з попереднім циклом навчання: проводяться ранкові зустрічі, реалізується інтегрований підхід до організації змісту навчання, застосовується формувальне та підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів із використанням компетентнісних завдань.

Основними формами навчання учнів є навчальні заняття (уроки) різних типів, екскурсії, проекти та інші форми за вибором учителя. Формами організації діяльності дітей у 3 класі є колективна, групова, індивідуальна.

У 4 класі застосовується інтегрований підхід до організації освітнього процесу, що передбачає інтеграцію змісту та видів діяльності різних освітніх галузей навколо тем та проблемних питань природничого та соціокультурного змісту. Середня тривалість вивчення однієї теми дорівнює одному місяцю. Теми, що пропонуються для вивчення учнями протягом навчального року, враховують очікувані результати навчання, окреслені в модельних навчальних програмах, та дослідницькі інтереси дітей. Проведення ранкових зустрічей організується в освітньому процесі на початку навчального дня перед першим уроком або на початку першого уроку за рішенням закладу освіти, незалежно від розкладу навчальних занять.

Домашні завдання мають диференційований характер і пропонуються учням із метою  самовдосконалення з урахуванням результатів формувального оцінювання. Можливим варіантом домашнього завдання може бути ознайомлення з довідковими матеріалами в бібліотеці, інтерв’ю  батьків тощо. Також учитель може використовувати модель навчання «Перевернутий клас», коли учням пропонується вдома переглянути навчальні відеоматеріали або інформаційні ресурси для опрацювання нового навчального матеріалу чи закріплення вивченого. Натомість у класі вчитель  пропонує учням виконати практичні завдання до тієї теми, яку вони  засвоїли вдома.

Пріоритетними методами навчання є дослідницькі, творчі, проблемно-пошукові. Відповідно, дослідницька, творча, пошукова, проектна види діяльності мають стати основними видами діяльності учнів у процесі навчання. Ігрові методи навчання мають бути присутніми в інструментарії вчителя, проте не домінувати; серед видів ігор рекомендовано застосовувати дидактичні, ділові, ігри-стратегії тощо.

Планування процесу навчання здійснюється вчителем у довільній формі на основі типових освітніх та модельних навчальних програм, що конкретизують навчальний зміст та розподіл конкретних очікуваних результатів навчання. Учитель може застосовувати розроблені авторськими колективами модельні навчальні програми, створювати на їх основі власні навчальні програми. Учитель може змінювати модельні навчальні програми у частині порядку вивчення пропонованого змісту, формулювання тем та проблемних питань, відображуючи це у календарно-тематичному плані.

Модельні навчальні програми  мають таку орієнтовну структуру: тема або назва змістовної лінії, її короткий опис, проблемні питання, опис діяльності учнів, очікувані результати, інструмент оцінювання.

Реалізація змісту мовно-літературної освітньої галузі відбувається таким чином: українська мова та література вивчається інтегровано – 5 годин на тиждень, іноземна мова вивчається як окремий предмет 4 години на тиждень. Математика вивчається як окремий навчальний предмет 4 години на тиждень, на інтегрований предмет «Мистецтво» відводиться 2 години на тиждень, який включає предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

На інтегрований предмет «Я досліджую світ» відведено 7 годин на тиждень, в склад якого входять освітні галузі:

  • мовно-літературна – 2 години,

  • математична – 1 година,

  • природнича – 1 година,

  • технологічна – 1 година,

  • соціальна і здоров’я збережувальна – 1 година,

  • громадянська та історична – 1 година.

Інформатична освітня галузь вивчається як окремий навчальний предмет 1 годину на тиждень, при цьому у викладанні інформатики передбачено дотримання теми, що вивчається протягом місяця. Поділ класів на групи при проведенні занять з інформатики здійснюється відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 № 128.

За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення таких предметів:

Клас

Предмет

Кількість годин на тиждень

4-Б, 4-Г

Англійська мова

3+1

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для 4-В класу

4-В клас працює за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» на підставі Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності (наказ МОН України від 07.11.2000 №522), наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.11.2012 №1352 «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності», наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.07.2012 №797 «Про впровадження науково-педагогічного проекту «Інтелект України» в практику роботи загальноосвітніх закладів України», наказу Міністерства освіти і науки України від 04.12.2014р. №1439 «Про завершення апробації навчально-методичного забезпечення початкової школи за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» та розроблення і впровадження проекту в основній школі загальноосвітніх навчальних закладів», наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 №1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів», наказу управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.05.2017 №215 «Про впровадження в практику роботи науково-педагогічного проекту «Інтелект України» у СШ №246 м. Києва».

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Освітні галузі. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури,

  • Математика,

  • Природознавство,

  • Суспільствознавство,

  • Мистецтво,

  • Технології,

  • Здоров’я і фізична культура.

Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток учня як громадянина України та громадянина світу, який досконало володіє українською мовою та може вільно спілкуватися з представниками інших держав, формування в нього комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Передбачено посилення розвивального, практичного і виховного потенціалу мовно-літературної освіти, формування у процесі вивчення всіх предметів галузі «Мови і літератури» мовленнєвої компетентності особистості, що забезпечується реалізацією взаємопов’язаних змістових ліній: мовленнєвої, мовної, соціальнокультурної, діяльнісної та творчої. Тому освітня галузь «Мови і літератури» у навчальному плані реалізується через навчальні предмети: «Українська мова», «Англійська мова».

Метою освітньої галузі Природознавство, Суспільствознавство є формування в учнів ключових компетентностей, зокрема соціальної, громадянської та компетентності “умій учитися”, у навчальному плані реалізується через навчальні предмети: «Людина і світ», «Навчаємось разом».

Метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, розвиток математичних здібностей, інтелектуальної креативності, необхідних для самореалізації академічно здібних і обдарованих учнів. Тому освітня галузь «Математика» у навчальному плані реалізується через навчальні предмети: Математика, Еврика. Основною метою навчального предмета «Еврика» є формування математичних здібностей та інтелектуальної креативності учнів основної школи, що забезпечується завдяки розробки змісту й організації навчально-виховного процесу на уроках «Еврики» на засадах евристичного навчання, особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів.

Метою освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» є формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття ними знань, умінь і навичок щодо збереження та зміцнення здоров’я, дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури. Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється як на уроках предмета «Основи здоров’я», так і інтегрується в змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових.

Метою освітньої галузі «Технології» є формування в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та ключових компетентностей, здатності до технічної творчості для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації в суспільстві. «Технології» є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує початкову освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій у старшій школи та здобуття професійної освіти. Освітня галузь «Технології» у навчальному плані реалізується через навчальні предмети «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики».

Метою освітньої галузі Мистецтво є формування в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду. Зміст освітньої галузі «Мистецтво» реалізується через інтегрований курс «Мистецтво».

До освітньої програми додано навчальний план, що пропонує підхід до

організації освітнього процесу (Додаток 5).

додатку навчального плану

Клас

Примітка

Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України

5

4-В

з українською мовою навчання, за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»

Додаток 1 до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів

І ступеня, які працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» (наказ МОН України від 04.12.2014 №1439)

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ

Для 5-9-х класів освітня програма розроблена на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня». Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів

складає 5845 годин/навчальний рік:

  • для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

  • для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

  • для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

  • для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

  • для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002

128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

До освітньої програми додано навчальні плани, що пропонують підхід до організації освітнього процесу (Додаток 6).

додатку навчального плану

Класи

Примітка

Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України

6

5-А, Б, В, Г

6-А, Б, В, Г

7-А, Б, В, Г

8-А, Б, В, Г

9-А, Б, В, Г

з українською мовою навчання, з поглибленим вивченням іноземних мов

Таблиця 3 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти

II ступеня (наказ МОН України

від 20.04.2018 № 405)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Шкільну освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури,

  • Суспільствознавство,

  • Мистецтво,

  • Математика,

  • Природознавство,

  • Технології,

  • Здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;

  • розвитку компетентностей;

  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

  • корекції основних компетентностей;

  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9-х класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;

  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

  • якість проведення навчальних занять;

  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Особливості організації навчального процесу

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани

ІІ ступеня містять усі предмети інваріантної складової, передбачені таблицею 3 до Типової освітньої програми.

Зважаючи на профіль спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №246

м.Києва з поглибленим вивченням англійської мови, цикл профільних предметів включає вивчення іноземної мови (англійської) з 1 класу.

Друга іноземна мова (німецька) вивчається в 5-11-х класах.

В 9-х класах з предмету «Інформатика» вилучено 1 годину, яку додано до предмету «Алгебра» на підставі п.2 наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Освітня галузь «Мистецтво» в 5-7-х класах реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», в 8-9-х класах – предметом «Мистецтво».

Математика в 7-9-х класах вивчається окремими предметами «Алгебра», «Геометрія».

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічного забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення методичної комісії вчителів фізичної культури, основ здоров’я, трудового навчання та предмету «Захист України» (протокол№1 від 27.08.2020) для вивчення предмету «Фізична культура» обрано такі модулі:

Класи

Назва модуля

5-9

модуль легкої атлетики, модуль футболу, модуль гімнастики, модуль волейболу, модуль баскетболу, модуль загальної фізичної підготовки.

10-11

модуль футболу, модуль гімнастики, модуль волейболу.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення методичної комісії вчителів фізичної культури, основ здоров’я, трудового навчання та предмету «Захист Вітчизни» (протокол №1 від 27.08.2020) обрано такі модулі для вивчення предмета «Трудове навчання»:

Класи

Хлопці

Дівчата

5

Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП

Технологія виготовлення виробів з бісеру на дротяній основі

Технологія виготовлення рухомої іграшки

Технологія виготовлення виробів оздоблених аплікацією (листівка)

Проектування та виготовлення панно

Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом (м’яка пласка іграшка)

Проектування та виготовлення брелока

Технологія виготовлення вишитих виробів (початковий, лічильний, декоративний шви)

Проектування та виготовлення підставки під горнятко

Технологія виготовлення ялинкових прикрас

 

Сервіровка столу. Формування культури споживання їжі

 

Технологія виготовлення ляльки-мотанки

Безпечне користування електроприладами

Технологія побутової діяльності та самообслуговування

6

Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту

Технологія виготовлення вишитих виробів

Технологія виготовлення сувенірів

Технологія виготовлення підставки під горнятко

Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням

Технологія виготовлення

вишитих виробів

Технологія виготовлення виробів з деревини

Технологія виготовлення об’ємної м’якої іграшки

Технологія побутової діяльності та самообслуговування

7

Технологія виготовлення виробів із деревини

Технологія виготовлення виробів з бісеру на дротяній основі

Технологія виготовлення сувенірів

Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком

 

Технологія обробки текстильних матеріалів

Технологія побутової діяльності та самообслуговування

8

Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначення

Технологія виготовлення швейних виробів

Технологія механічної обробки деревини

Основи технології оздоблення одягу

Технологія електротехнічних робіт

Технологія виготовлення в’язаних виробів

Технологія побутової діяльності та самообслуговування

9

Технологія ручної обробки сортового прокату

Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом. Вироби для власних потреб

Технологія оздоблення різьбленням

Технологія виготовлення виробів в етнічному стилі інтер’єрного призначення

Технологія електротехнічних робіт

Технологія виготовлення виробів з бісеру

Технологія побутової діяльності та самообслуговування

  

Варіативна складова навчального плану закладу освіти враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу й

використовується на запровадження індивідуальних занять.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Розподіл годин на індивідуально-групові заняття:

Класи

Предмет

Кількість годин на тиждень

5-А, Б, В, Г

Англійська мова

0,5

Російська мова

1

6-А, Б, В, Г

Англійська мова

0,5

Французька мова

1

7-А, Б, В, Г

Англійська мова

0,5

Математика

0,5

8-А, Б, В, Г

Російська мова

1

Математика

0,5

Індивідуально-групові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІІ СТУПЕНЯ

Для 10-11-х класів освітня програма розроблена на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

  • для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,

  • для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Додатку 7.

Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

До профільних предметів належать: «Англійська мова», «Німецька мова».

 

Особливості організації освітнього процесу

Зміст профільного навчання в 10-11-х класах реалізується вивченням окремих предметів:

Клас

Предмет

Кількість годин на тиждень

10-А, Б, В, Г

Англійська мова

5

Німецька мова

3

11-А, Б, В, Г

Англійська мова

5

Німецька мова

3

У навчальному плані для 10-11-х класів зазначено кількість тижневих годин на вивчення базових предметів для досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту. За модульним принципом буде реалізовано зміст базових предметів «Фізика і астрономія», «Біологія та екологія». Розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії, біології та екології   здійснюється відповідно до навчальних програм.

Нова навчальна програма з математики для учнів 10-11-х класів розрахована на 3 години на тиждень. Вивчаються 2 окремих предмета: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». Розподіл годин на вивчення предметів наведено в таблиці:

Клас

Предмет

Кількість годин на тиждень

І семестр

ІІ семестр

10

Алгебра і початки аналізу

1

2

Геометрія

2

1

11

Алгебра і початки аналізу

1

2

Геометрія

2

1

Предмети інваріантної складової навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом (відповідно до назви 1 тиждень/2 тиждень).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 №140 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти й змінено назву навчального предмета «Захист Вітчизни» на «Захист України», який буде викладатися впродовж року 1,5 години.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов,язковими предметами «Інформатика», «Технології», «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту.

Із запропонованого переліку учні  обрали два предмети – «Інформатику»  та «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту.

Класи

Предмет

Кількість годин на тиждень

10-А, 10-Б, 10-В, 10-Г

11-А, 11-Б, 11-В, 11-Г

Інформатика

1

Мистецтво

2

Змістовне наповнення предмета «Фізична культура» сформоване

з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічного забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення методичної комісії вчителів фізичної культури, основ здоров’я, трудового навчання та предмету «Захист України» (протокол№1 від 27.08.2020) для вивчення предмета «Фізична культура» обрано такі модулі:

Класи

Назва модуля

10-11

модуль футболу, модуль волейболу, модуль гімнастики

До освітньої програми додано навчальні плани, що пропонують підхід до організації освітнього процесу (Додаток 7).

додатку навчального плану

Класи

Примітка

Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України

7

10-А, Б, В, Г

11-А, Б, В, Г

з українською мовою навчання, з поглибленим вивченням іноземних мов

Таблиці 2, 3 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IІI ступеня (наказ МОН України

від 20.04.2018 № 408)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

  • окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

  • предмети за вибором;

  • роботу в проектах;

  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік освітніх галузей. Освітню програму для 10-11-х класів укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури,

  • Суспільствознавство,

  • Мистецтво,

  • Математика,

  • Природознавство,

  • Технології,

  • Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;

  • розвитку компетентностей;

  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

  • корекції основних компетентностей;

  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;

  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

  • якість проведення навчальних занять;

  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

У 2020/2021 навчальному році в 1-11х класах передбачено п’ятиденний робочий тиждень. Заняття розпочинаються о 08.30.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020/2021 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом «День знань».

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою.

Терміни навчальних занять:

І семестр – з 01 вересня по 25 грудня 2020 року;

ІІ семестр – з 11 січня по 28 травня 2021 року.

Терміни канікул:

  • осінні канікули – з 26 жовтня по 01 листопада 2020 року;

  • зимові канікули – з 25 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року;

  • весняні канікули – з 22 по 28 березня 2021 року;

  • літні канікули – з дня закінчення навчального року по 31 серпня 2021 року.

Навчальний рік закінчується відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», включаючи проведення державної підсумкової атестації випускників початкової, базової і повної школи.

Директор школи Ольга ЧУПРИНА

 

Додаток 1

(складений за наказом

МОН України

від 08.10.2019 №1272)

 

Навчальний план

для 1-2-х класів

(за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Савченко О.Я.)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

1-А, 1-Б,

1-В, 1-Г

2-А, 2-Б, 2-В,

2-Г, 2-Д

Разом

Інваріантний складник

Мовно – літературна

Українська мова та література

7

7

14

Іноземна мова

Англійська мова

2+1

3

6

Математична

Математика

4

4+1

9

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

3

3

6

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

2

Образотворче мистецтво

1

1

2

Технологічна

Трудове навчання

1

1

1,5

Інформатична

Інформатика

1

1,5

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

6

Усього

23

25

48

Загальнорічна кількість навчальних годин

23

25

48

Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня

20/700

22/770

42/1470

 

Директор школи Ольга ЧУПРИНА

Додаток 2

(складений за наказом

МОН України

від 08.10.2019 №1273)

Навчальний план

для 3-х класів

(за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Савченко О.Я.)

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

3-А, 3-Б, 3-В,

3-Г, 3-Д

Інваріантний складник

 

Мовно – літературна

Українська мова та література

7+1

Іноземна мова

Англійська мова

3

Математична

Математика

5

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

3

Мистецька

Музичне мистецтво

1

Образотворче мистецтво

1

Технологічна

Трудове навчання

1

Інформатична

Інформатика

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

Усього

26

Загальнорічна кількість навчальних годин

26

Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня

23/805

Директор школи Ольга ЧУПРИНА

 

Додаток 3

(складений за таблицею 4

до наказу МОН України

від 20.04.2018 № 407)

Навчальний план

для 4-А класу

Освітні галузі

Навчальні

предмети

Кількість годин на

тиждень у класі

 

4-А

 

Інваріантний складник

 

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

7

 

Англійська мова

4

 

Математика

Математика

4+1

 

Природознавство

Природознавство

2

 

Суспільствознавство

Я у світі

1

 

Мистецтво

Образотворче мистецтво

0,5

 

Музичне мистецтво

0,5

 

Технології

Трудове навчання

1

 

Інформатика

1

 

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

 

Фізична культура

3

 

Усього

23+3

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

 

Директор школи Ольга ЧУПРИНА

Додаток 4

(складений за наказом

МОН України

від 08.10.2019 №1273)

Навчальний план

для 4-Б та 4-Г класів

(за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Шияна Р.Б.)

 

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень в класах

4-Б, 4-Г

Інваріантний складник

Українська мова

5

Іноземна мова (англійська мова)

3+1

Математика

4

«Я досліджую світ»

Галузі:

– мовно-літературна;

– математична;

– природнича;

– технологічна;

– соціальна і здоров’язбережувальна;

– громадянська та історична.

7

Інформатика

1

Мистецтво

2

Фізична культура

3

Усього

23+3

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

Директор школи Ольга ЧУПРИНА

 

 

Додаток 5

(складений за додатком 1

до наказу МОН України

від 04.12.2014р. №1439)

Навчальний план

для 4-В класу, який працює

за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»

Освітні галузі

Навчальні

предмети

Кількість годин на тиждень у класі

4-В

Інваріантний складник

Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)

Українська мова

7

Англійська мова

4

Математика

Математика

4

Еврика

1

Природознавство,

Суспільствознавство

Людина і світ

3

Навчаємося разом

1

Мистецтво

Мистецтво

1

Технології

Трудове навчання

0,5

Сходинки до інформатики

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

0,5

Фізична культура

3

Усього

23+3

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

 

Директор школи Ольга ЧУПРИНА

 

 

Додаток 6

(складений за таблицею 3

до наказу МОН України

від 20.04.2018 №405)

 

Навчальний план

для учнів 5-9-х класів

Освітні галузі

Навчальні

предмети

Кількість годин на тиждень

у класах

5-А, 5-Б,

5-В, 5-Г

6-А, 6-Б,

6-В, 6-Г

7-А, 7-Б,

7-В, 7-Г

8-А, 8-Б,

8-В, 8-Г

9-А, 9-Б,

9-В, 9-Г

Мови і

літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Англійська мова

5

5

5

5

5

Друга іноземна мова (Німецька мова)

2

2

2

2

2

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

Суспільство-

знавство

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

1

1

Основи правознавства

1

Мистецтво

Мистецтво

0,5

0,5

Музичне мистецтво

0,5

0,5

0,5

Образотворче мистецтво

0,5

0,5

0,5

Математика

Математика

4

4

Алгебра

2

2

2+1

Геометрія

2

2

2

Природо-

знавство

Природознавство

2

Біологія

2

2

2

2

Географія

2

2

2

1,5

Фізика

2

2

3

Хімія

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

1

Здоров’я і

фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

0,5

0,5

Фізична культура

3

3

3

3

3

Разом

26,5+3

29,5+3

31+3

31,5+3

33+3

Варіативна складова

1,5

1,5

1

1,5

0

Індивідуально-

групові заняття

Англійська мова

0,5

1

1

0,5

Російська мова

1

1

Інформатика

0,5

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

28

31

32

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

28+3

31+3

32+3

33+3

33+3

 

Директор школи Ольга ЧУПРИНА

 

Додаток 7

(складений за таблицями 2,3

до наказу МОН України

від 20.04.2018 №408)

Навчальний план

для учнів 10-11-х класів

Предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

10-А, 10-Б,

10-В, 10-Г

11-А, 11-Б,

11-В, 11-Г

Базові предмети

22+3

21+3

Українська мова

2

2

Українська література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Історія України

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

0

Математика (алгебра і початки аналізу, геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура

3

3

Захист України

1,5

1,5

Профільні предмети

8

8

Англійська мова

5

5

Німецька мова

3

3

Вибірково-обов,язкові предмети

3

3

Інформатика

1

1

Мистецтво

2

2

Усього

33+3

32+3

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

36

35

 

Директор школи Ольга ЧУПРИНА

 

 

Додаток 8

до освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

п/п

Назва навчальної програми

  1.  

Типова освітня програма для 1-2 класів, розроблена під керівництвом Савченко О.Я., затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 №1272

  1.  

Типова освітня програма для 3-4 класів, розроблена під керівництвом Савченко О.Я., затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 №1273

  1.  

Типова освітня програма для 3-4 класів, розроблена під керівництвом Шияна Р.Б., затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 №1273

  1.  

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 20.04.2018 №407)

  1.  

Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

  1.  

Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи

  1.  

Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл

  1.  

Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів

  1.  

Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

  1.  

Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

  1.  

Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

  1.  

Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

  1.  

Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

  1.  

Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

  1.  

Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

  1.  

Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи

 

Додаток 9

до освітньої програми

 

Перелік навчальних програм

для учнів ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

з/п

Назва навчальної програми

1

Українська мова

2

Українська література

3

Зарубіжна література

4

Англійська мова

5

Німецька мова

6

Історія України

7

Всесвітня історія

8

Основи правознавства

9

Математика

10

Природознавство

11

Географія

12

Біологія

13

Фізика

14

Хімія

15

Мистецтво

16

Музичне мистецтво

17

Образотворче мистецтво

18

Інформатика

19

Основи здоров’я

20

Трудове навчання

21

Фізична культура

Додаток 10

до освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017 №1539)

з/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

1

Українська мова

Рівень стандарту

2

Українська література

Рівень стандарту

3

Зарубіжна література

Рівень стандарту

4

Англійська мова

Профільний рівень

5

Німецька мова

Профільний рівень

6

Історія України

Рівень стандарту

7

Всесвітня історія

Рівень стандарту

8

Громадянська освіта

Рівень стандарту

9

Математика (алгебра і початки аналізу, геометрія)

Рівень стандарту

10

Біологія і екологія

Рівень стандарту

11

Географія

Рівень стандарту

12

Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.)

Рівень стандарту

13

Хімія

Рівень стандарту

14

Фізична культура

Рівень стандарту

15

Захист України

Рівень стандарту

16

Інформатика

Рівень стандарту

17

Мистецтво

Рівень стандарту

Scroll to top